Печериця портобелло міцелій (УкрМіцелій)

Печериці портобелло - опис:

Це сорт печериці з яким знайомий кожен. Він відноситься до двуспорових, як і королівський. Портобелло відрізняється від інших видів, великим капелюшком, який може з віком вирівнятися.

Раніше його вважали неїстівним, через те, що він вважає за краще рости біля доріг і на кладовищах. Але зараз його постійно вживають в їжу. Завдяки неймовірному аромату і м'ясистості, портобелло популярний в кулінарії.

Він підходить для смаження, тушіння, запікання, маринування і т.д. Для того, щоб отримати максимальну користь від гриба, не рекомендується його повністю чистити, а лише ретельно вимити. Для вживання в їжу краще використовувати печериці вирощені в штучних умовах.

При зборі в природному ареалі проживання, можна отримати отруєння, тому що вони вбирають всі шкідливі речовини з ґрунту. Також є поганки та мухомори, які легко плутають з портобелло.

При вирощуванні в відкритій місцевості врожайність портобелло досягає 15 кг/кв.м, а в приміщенні - 12 кг грибів з квадратного метра на місяць.

Корисні властивості:

Печериця поєднує в собі тваринні та рослинні білки. Вона багата на вітаміни, амінокислоти, мінерали, які здатні поліпшити склад крові та запобігати розвиткові інфекцій та онкології.

При вживанні печериці можна підвищити імунітет, знизити вагу, також вони позитивно впливають на роботу мозку і потенцію чоловіків. Портобелло є ідеальною їжею для діабетика, тому, що в ньому міститься мізерна кількість цукру і жиру.

Рибофлавін і тіамін здатні запобігти мігрені та почуттю перевтоми. Регулярне вживання знижує ризик виникнення серцево-судинних хвороб, виводяться шлаки з організму, поліпшується стану шкіри та нігтів людини.

Сушений портобелло дуже корисний для хворих, які мають захворювання в шлунку.

Технологія вирощування печериць:

1 упаковки міцелію вистачить для посіву гриба на ділянку 2,5-3 кв.м. Печериця воліє рости в тіні або півтіні, на неї не повинні потрапляти прямі промені сонця. Перед посівом ґрунт потрібно розпушити, коріння бур'янів і трав не потрібно прибирати, гриб зможе з ними добре рости.

На ґрунт рівномірно розсипають міцелій і накривають рівномірним шаром в 12-15 см компост. Плодоношення почнеться через 60-75 днів і триватиме з ранньої весни та до пізньої осінь. Саме в цей час його можна висаджувати.

Але кращими періодами для посіву міцелію вважаються вересень-грудень і лютий-травень. На зиму ділянку не потрібно утеплювати. Спори не постраждають від морозу, а лише зупиняться в рості та розвитку. Навесні вони прокинуться і принесуть новий урожай.

Раз на рік, міні-ділянку потрібно посипати шаром перегною, гумусу або сухих рослинних залишків. Краще «удобрити» ділянку восени, коли гриби засипають. Грибниця живе від 4 до 6 років, щороку трохи розростаючись.

Для вирощування цілий рік підійде будь-яке господарське приміщення (сарай, підвал, гараж і т.д.). Якщо посадити печерицю в закритому приміщенні, вона будить приносити урожай круглий рік. В даному випадку гриби сіють в ящики або мішки.

На дно місткості насипають землю шаром 10-12 см, потім міцелій і компост. Перші грибочки виростуть через 45 днів. Грибниця буде плодоносити 4-5 разів на рік, тільки кожен раз розмір врожаю буде нижче.

Посіви потрібно систематично зволожувати або розмістити місткість з водою, яка випаровуючись буде зволожувати гриби. У приміщенні повинна бути температура 14-26 градусів за Цельсієм. При зниженні температури, гриби будуть рости повільніше.

Більш докладна інструкція додається до міцелію при покупці.

Міцелій печериць є в наявності в такому вигляді посадкового матеріалу:

• живий міцелій на зерні.